Організація міжнародних грошових потоків між суб’єктами господарювання базується на прийнятих у світі формах розрахунку та системі валютного регулювання.
Основними формами міжнародних розрахунків виступають:
- інкасо;
- акредитив;
- банківський переказ;
- відкритий рахунок.
Інкасо є банківською операцією, за якою банк імпортера перераховує кошти на рахунок експортера після передачі імпортеру від банку експортера документів, передбачених контрактом. При цьому застосовується схема платежі - проти документів.
Сама по собі схема дуже проста, але не дає достатніх гарантій на оплату товарів і послуг.
Акредитив дає достатні гарантії експортеру за рахунок відкриття акредитиву в банку імпортера, при якому для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку, або при тимчасовій відсутності коштів гарантується банківським кредитом.
Платіж на відкритий рахунок - найменш надійна форма, за якою експортер поставляє товар, а імпортер переказує гроші на день платежу.
Банківський переказ - доручення одного банку іншому виплатити повну суму отримувачу.
Форми розрахунків - це лише організаційна сторона руху грошових коштів у міжнародних фінансових відносинах, яка підпорядкована забезпеченню еквівалентності обміну.
Серцевиною ж міжнародних фінансових розрахунків є встановлення курсу валют.
Валютний курс - ціна грошової одиниці національної валюти, виражена в грошових одиницях іншої країни.
Без зіставлення грошей як інструменту фінансових відносин фінансові міжнародні потоки просто не можливі.
Встановлення курсу валют - процес, що залежить від багатьох факторів: економічних, фінансових, політичних. В основі формування курсу валют у нинішніх умовах лежить порівняння сумарної вартості товарів і послуг споживчого кошика у різних країнах. Коригування співвідношення досягається з урахуванням фінансових і політичних чинників.