Державний борг - це система економічних відносин між державою - позичальником та її кредиторами, що здійснюється на умовах зворотності, строковості і плат­ності.

Поточний борг - це сума заборгованостей і процентів по них, що підлягають сплаті у поточному році.

Капітальний борг - це загальна сума заборгованостей і процентів, яка має бути сплачена країною за позиками.

Внутрішній борг - заборгованість держави перед кре­диторами даної країни.

Зовнішній борг - це заборгованість держави перед іноземними кредиторами.

Розмір державного боргу і його структура характери­зує стан економіки та фінансів у державі, рівень ефек­тивності функціонування її урядових структур і са­мостійності проведення власної політики. Міжнародний Банк реконструкції та розвитку критичним рівнем борго­вої залежності вважає 80-100% до ВВП.

Суб’єктами фінансово-правових відносин у сфері державного кредиту в Україні виступають: Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів і Національний банк України. Безпосередню підготовку і реалізацію проектів залучення коштів із світового ринку позикових капіталів здійснює Національне агентство України з питань ре­конструкції і розвитку. А за поданням Валютно-кредит­ної ради Кабінету Міністрів України приймаються по­станови про надання державних гарантій по державних кредитах і позиках під гарантії уряду країни.