03.05.2008Основні поняття у страховій справі
У страховій справі застосовується спеціальна страхова термінологія, що істотно полегшує відносини сторін. Наведемо деякі з термінів.
Страховий ринок - сукупність страхових компаній і послуг, що надаються ними.
Товаром на цьому ринку є страхова послуга, тобто конкретний вид страхування.
Страхові послуги як товар мають ціну, що встановлюється на ринку як співвідношення попиту і пропозиції.
Страхове поле - максимальна кількість об’єктів у даній місцевості, які потенційно можна застрахувати (число суб’єктів-страхувальників або кількість об’єктів, що підлягають страхуванню).
Страховий портфель - фактичне число застрахованих осіб, об’єктів або чинних договорів страхування на даній території. Охоплення страхового поля - це процентне відношення страхового портфеля до страхового поля.
Страховий інтерес - поняття, що має подвійне значення:
- 1) економічна потреба у страхуванні;
- 2) страхова сума, в яку оцінюється нанесена шкода.
Страховий захист - це відносини з приводу відшкодування шкоди, завданої конкретним об’єктам (майну, урожаю, життєвому рівню населення).
Страхова відповідальність - обов’язок страховика виплатити страхове відшкодування чи страхову суму за обумовлених наслідків. За міжнародною термінологією поняття «страхова відповідальність» адекватне поняттю «страхове покриття».
Перестрахування - система фінансових і договірних відносин, при яких страховик частину відповідальності по прийнятих зобов’язаннях перед страхувальником передає на погоджених умовах іншому страховику.
Страхове свідчення (за міжнародною термінологією «страховий поліс») - документ, що засвідчує факт страхування, який видається страхувальнику після сплати разового чи першого внеску.
Страхове забезпечення - відношення страхової суми (відшкодування) до вартості застрахованого майна.
Страховий тариф - плата з одиниці страхової суми або процентна ставка від сукупної страхової суми (тарифна брутто ставка).