04.05.2008Податкові пільги
Пільги - важлива складова податкового механізму. За своєю суттю вони є непрямою формою бюджетного фінансування певних витрат, але, на думку багатьох економістів, є набагато ефективнішими, ніж пряме бюджетне фінансування.
Пільги застосовуються як інструмент економічної політики держави для формування виробничих пріоритетів, а також недопущення соціально-політичної напруги. Однак надання необґрунтованих пільг призводить до неефективного витрачання державних коштів, тому вони повинні мати максимально цільовий характер. З урахуванням цього податкові пільги закріплюються у певних законодавчих актах, що, крім цільової їх спрямованості, забезпечує гарантії для платників щодо пільг на відносно тривалий проміжок часу. Однак це не суперечить тому, що вони можуть коригуватися під час прийняття річних бюджетів.
Податкові пільги регулюються на двох рівнях: податкові закони, підзаконні акти.
Податкова пільга визначається як зміна будь-якого елемента податку, наслідком якого є зменшення розміру (величини) податкового зобов’язання платника або зміна строку сплати податку на користь суб’єкта оподаткування.
Податкові пільги можуть надаватися у вигляді:
- податкових вилучень - виведення з-під оподаткування спеціально визначених у законодавчих актах частин об’єктів оподаткування;
- податкових знижок - зменшення бази оподаткування при передбачених у законодавчих актах умовах і зобов’язаннях;
- податкового кредиту - пільга, яка надається у формі зменшення податкової ставки, повного або часткового звільнення від сплати податку, відстрочки або розстрочки сплати податку, зарахування або повернення раніше сплаченого податку.
Податковий кредит являє собою відстрочку податкового платежу підприємства у бюджет відповідного рівня, яка надається податковими органами у формі конкретної угоди. При цьому є застереження, що кредит надається за умови використання підприємством вивільнених коштів на певні, передбачені Законом цілі.