Страницы: 1 2 3 4

Державні позики є основною формою державного кре­диту, що відбиває історичні риси кредитних відносин.

І хоча державний кредит тісно пов’язаний із бан­ківським, він має суттєві відмінності, представлені в таблиці.

Таблиця 1. Характерні риси державного і банківського кредиту

 

Характеристика

 

Види кредиту

Державний

Банківський комерційний

Погреба в кредиті

 Фінансові труднощі краї­ни, що виникають через диспропорцію грошей в обігу і товарних ресурсів Виникає через нерів­номірність руху вар­тості у виробництві та обміні

Призначення кредиту

 Широкий спектр вико­ристання: видатки дер­жави   -   централізовані капвкладення в соц сферу Строго цільове - для своєчасності грошово­го обігу

Забезпеченість позик

 Матеріальні гарантії від­сутні; довіра до уряду - основна гарантія Необхідна система ма­теріального забезпе­чення (застава, стра­хування, гарантії)

Функції кредиту

 Не лише засіб платежу, але й засіб обігу (за го­тівку   населення   купує державні цінні папери) Засіб платежу

Стимулювання відсотком кредиту

 Кредитора,    що    надав гроші у розпорядження держави Позичальника і його комерційної діяльності

Погашення позик

 Оскільки    використову­ється,   як   правило,   на непродуктивні   цілі,   то погашення   за   рахунок збільшення   податків   у наступні роки За рахунок додатко­вого прибутку від прокредитованого доходу

Строки повернен­ня коштів, санкції

 До   держави   як   пози­чальника не  застосову­ються економічні санк­ції. Власник цінних па­перів   має   право   реа­лізовувати   їх   у   будь-який спосіб Строго регламентова­ні, інакше застосову­ються штрафні санкції

Види грошового обігу

 Готівковий,      запобігає інфляції Безготівковий

Сприяння за до­помогою кредиту

 Скороченню  готівкових грошей в обігу, знижен­ню емісії грошей Утворенню коштів не лише для безготівко­вого, але й готівкових платежів

 Державні позики, що надаються на підставі угод, оформляються при наданні кредитів урядами інших кра­їн, фінансовими інститутами, міжнародними організа­ціями.

Залучення коштів до бюджету на фінансовому ринку відбувається за допомогою цінних паперів.

Оформлення позик може здійснюватися двома вида­ми цінних паперів: облігацій і казначейських зобов’язань.

Облігація - боргове зобов’язання держави, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується доход у фірмі процента чи виграшу. Вона має номіналь­ну вартість (названу суму боргу) і курсову ціну (ціну про­дажу і перепродажу на ринку). Курсова різниця - це різ­ниця між курсовою ціною і номінальною вартістю. Об­лігації випускаються на покриття дефіциту бюджету і під конкретні проекти. Ними оформляються середньо-(від 1 до 5 років) та довгострокові (понад 5 років) зо­бов’язання.

Казначейські зобов’язання (векселі) мають характер боргового зобов’язання, спрямованого виключно на по­криття касового бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється лише у вигляді процентів. Ними оформля­ються лише короткострокові позики (до одного року). Вони високоліквідні, ставки їх гнучкі.

Страницы: 1 2 3 4