04.05.2008Класифікація податків
Залежно від цього змінюється розмір прибутку. Якщо джерелом сплати податків є витрати виробництва, то величина прибутку зменшується і, навпаки, якщо податки не включаються у собівартість, то прибуток збільшується. Залежно від цього можуть змінюватися наслідки фінансової діяльності підприємств, а також економічні показники господарювання.
Поділ на загальнодержавні і місцеві податки визначається тим, який орган встановлює податки і розпоряджається ними.
Загальнодержавні податки - це ті, які встановлюються вищими органами влади (Верховною Радою) і юридично оформляються законодавчими актами. Норми їх застосування і механізми є обов’язковими на всій території країни. Місцеві органи влади не можуть втручатися у механізм цих податків.
Централізоване управління загальнодержавними податками зовсім не означає централізованого їх використання. Вищі державні органи встановлюють правила стягнення і розподілу між бюджетами різних рівнів; останнє здійснюється вже на стадії стягнення.
Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади, правила їх запровадження і функціонування складніші, ніж загальнодержавних податків. Основна їх кількість встановлюється вищими органами, ними ж обумовлюються і основні положення застосування функціонування (суть, податкові ставки тощо). Механізми ж стягнення та використання коштів, що надходять від податків, визначаються вже органами місцевої влади.
Є частина податків, які можуть встановлюватися самими органами місцевої влади, але їх зовсім небагато. Такий порядок оподаткування призначений захищати платників від надмірного податкового тиску.
Згідно з порядком використання податки поділяються на загальні і спеціальні.
Загальні податки залучаються повністю до державного бюджету, де перш ніж розподілятися повністю знеособлюються. Загальні податки є основним джерелом формування бюджету і становлять основу податкової системи; вони використовуються на будь-які цілі, передбачені бюджетом. У назві цих податків увага зосереджується на об’єкті оподаткування.