Страницы: 1 2

У страховій справі застосовується спеціальна страхо­ва термінологія, що істотно полегшує відносини сторін. На­ведемо деякі з термінів.

Страховий ринок - сукупність страхових компаній і послуг, що надаються ними.

Товаром на цьому ринку є страхова послуга, тобто конкретний вид страхування.

Страхові послуги як товар мають ціну, що встанов­люється на ринку як співвідношення попиту і пропо­зиції.

Страхове поле - максимальна кількість об’єктів у даній місцевості, які потенційно можна застрахувати (число суб’єктів-страхувальників або кількість об’єктів, що підлягають страхуванню).

Страховий портфель - фактичне число застрахованих осіб, об’єктів або чинних договорів страхування на даній території. Охоплення страхового поля - це процентне відношення страхового портфеля до страхового поля.

Страховий інтерес - поняття, що має подвійне зна­чення:

  • 1) економічна потреба у страхуванні;
  • 2) страхова сума, в яку оцінюється нанесена шкода.

Страховий захист - це відносини з приводу відшко­дування шкоди, завданої конкретним об’єктам (майну, урожаю, життєвому рівню населення).

Страхова відповідальність - обов’язок страховика ви­платити страхове відшкодування чи страхову суму за обу­мовлених наслідків. За міжнародною термінологією по­няття «страхова відповідальність» адекватне поняттю «страхове покриття».

Перестрахування - система фінансових і договірних відносин, при яких страховик частину відповідальності по прийнятих зобов’язаннях перед страхувальником пе­редає на погоджених умовах іншому страховику.

Страхове свідчення (за міжнародною термінологією «страховий поліс») - документ, що засвідчує факт стра­хування, який видається страхувальнику після сплати ра­зового чи першого внеску.

Страхове забезпечення - відношення страхової суми (відшкодування) до вартості застрахованого майна.

Страховий тариф - плата з одиниці страхової суми або процентна ставка від сукупної страхової суми (та­рифна брутто ставка).

Страницы: 1 2